Головне меню

До уваги батьків

Хто такий асистент вчителя/вихователя?
 
Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 15 серпня 2011 р. № 872 «Про затвердження Порядку організації інклюзивного навчання у загальноосвітніх навчальних закладах» у закладах загальної середньої освіти введено посаду асистента вчителя. В інклюзивних класах вводиться посада асистента вчителя загальноосвітнього навчального закладу з розрахунку одна штатна одиниця на один клас.
Відповідно до Наказу Міністерства освіти і науки України від 20 травня 2016  № 544 «Про внесення змін до наказу Міністерства освіти і науки України від 4 листопада 2010 року № 1055» у закладах дошкільної освіти введено посаду асистента вихователя. В інклюзивних групах вводиться посада асистента вихователя закладу дошкільної освіти з розрахунку одна штатна одиниця на одну групу.

Діяльність асистента вчителя врегульовано в Листі МОНмолодьспорту №1/9-675 від 25.09.2012 року «Щодо посадових обов’язків асистента вчителя».

Асистент вчителя:

  • забезпечує соціально-педагогічний супровід учня з особливими освітніми потребами;
  • разом із вчителем класу виконує навчальні, виховні, соціально-адаптаційні заходи, запроваджуючи ефективні форми їх проведення;
  • допомагає учневі у виконанні навчальних завдань, залучає його до різних видів навчальної діяльності;
  • у складі групи фахівців бере участь у розробленні та виконанні індивідуальної програми розвитку учня;
  • здійснює адаптацію навчальних матеріалів з урахуванням індивідуальних особливостей навчально-пізнавальної діяльності учня з особливими освітніми потребами.

Асистент вчителя за потреби працює зі всім класом. Основним завданням асистента вчителя є допомога вчителю в забезпеченні індивідуального підходу в освітньому процесі, створенні індивідуальної програми розвитку для дитини з особливими освітніми потребами.

Загальні обов’язки асистента вчителя/вихователя
 

  • Спостереження за дитиною з метою вивчення її індивідуальних особливостей, схильностей інтересів та потреб.
  • Пристосування навчальних матеріалів (за погодженням з учителем/вихователем та батьками дитини) та освітнього середовища відповідно до потенційних можливостей особливої дитини та з урахуванням її індивідуальних особливостей.
  • Навчання особливої дитини використанню розумних пристосувань у навчанні та побуті.
  • Підготовка інформації для учасників засідання команди супроводу за результатами спостереження за дитиною щодо її особливостей та потреб.
  • Участь у розробці й реалізації індивідуальної програми розвитку, індивідуального навчального плану/індивідуального освітнього плану (для закладів дошкільної освіти).
  • Оцінювання рівня досягнення цілей, передбачених в індивідуальній програмі розвитку (спільно з учителем/вихователем).
  • Забезпечення ефективного спілкування з учителем/вихователем, дитячим колективом, іншими фахівцями.
  • Реагування на непередбачувані ситуації в міру їх виникнення.
  • Дотримання вимог конфіденційності.

Що не належить до обов’язків та відповідальності асистента вчителя/вихователя?

  • Бути єдиною  особою, відповідальною за навчальний процес у класі/групі, навіть за відсутності вчителя/вихователя.
  • Самостійно розробляти планування освітнього процесу, обирати методи навчання, призначати певні види навчальної діяльності для дитини (тільки допомагає вчителю/вихователю).
  • Вносити інформацію в індивідуальні документи дитини без погодження з учителем/вихователем.
  • Повноцінно замінювати вчителя/вихователя на уроках/заняттях.
  • Проводити заняття замість корекційних спеціалістів (психолога, дефектолога, логопеда).
  • Самостійно оцінювати досягнення особливої дитини.
  • Звітувати перед батьками, перед представниками керівних органів управління з питань проведення навчально-виховного процесу в класі/групі.
  • Забезпечувати задоволення соціальних та фізіологічних потреб дітей із складними порушеннями розвитку під час їх перебування в закладі освіти (це функції асистента дитини). 

 

Інформація для батьків щодо організації навчально-виховного процесу дитини з особливими освітніми потребами  в закладах освіти

Батькам (одному з батьків) або законним представникам дитини необхідно звернутися в інклюзивно-ресурсний центр (далі ІРЦ) за місцем проживання, для комплексної оцінки розвитку їх дитини, з метою подальшого визначення освітнього маршруту.
Комплексну оцінку розвитку дитини з особливими освітніми потребами проводять фахівці ІРЦ.
Первинний прийом батьків (одного з батьків) або законних представників дитини проводить директор інклюзивно-ресурсного центру, або уповноважені ним працівники, які визначають час та дату проведення комплексної оцінки та встановлюють наявність таких документів:

  • документів, що посвідчують особу батьків (одного з батьків) або законних представників;
  • свідоцтва про народження дитини;
  • індивідуальної програми реабілітації дитини з інвалідністю (у разі інвалідності);
  • форми первинної облікової документації № 112/0 “Історія розвитку дитини”, затвердженої МОЗ, у разі потреби - довідки від психіатра;
  • психолого-педагогічна характеристика дитини із зазначенням динаміки та якості засвоєння знань під час навчання, підготовлена відповідним педагогічним працівником та затверджена керівником відповідного закладу освіти;
  • зошити з рідної мови, математики, результати навчальних досягнень (для дітей, які здобувають загальну середню освіту), малюнки;
  • документи щодо додаткових обстежень дитини.

ІРЦ проводить комплексну оцінку не пізніше, ніж протягом місяця з моменту подання письмової заяви батьків (одного з батьків) або законних представників дитини, а також надання письмової згоди на обробку персональних даних дитини.
Комплексна оцінка з підготовкою відповідного висновку проводиться протягом 10 робочих днів.
Результати комплексної оцінки оформлюються в електронному вигляді, зберігаються в ІРЦ та надаються батькам (одному з батьків) або законним представникам дитини за письмовим зверненням у двох примірниках один з яких подається батьками (законними представниками) дитини до закладу освіти.
Інформація про результати комплексної оцінки є конфіденційною. Обробка та захист персональних даних дітей в інклюзивно-ресурсному центрі здійснюється відповідно до вимог Закону України “Про захист персональних даних”.
Фахівці ІРЦ зобов’язані ознайомити батьків (одного з батьків) або законних представників дитини з особливими освітніми потребами з висновком про комплексну оцінку, умовами навчання та надання психолого-педагогічних та корекційно-розвиткових послуг у закладах освіти (у разі здобуття дитиною дошкільної чи загальної середньої освіти).
Якщо у відповідній об’єднаній територіальній громаді (районі), місті (районі міста), за місцем проживання (навчання) дитини не створено  ІРЦ - батьки (один з батьків) або законні представники мають право звернутися до найближчого територіально  інклюзивно-ресурсного центру!

Основні етапи розвитку мовлення дитини

Процес оволодіння дитиною мовленням цікавий і своєрідний. Дитина опановує мову самостійно і спонтанно без спеціальної допомоги. 
Як відбувається формування мовлення у дитини?
Новонароджене маля звертається до дорослих лише за допомогою крику, який виражає потребу в їжі, сигналізує про біль.
Зверніть увагу! 

  • Якщо до кінця 1-го місяця дитя не кричить перед годуванням.

Зверніться до лікаря.
Уже в 1-2 місяці у дитини з’являється потреба в емоційному спілкуванні з дорослими, зосереджуватися на звуках голосу дорослого.
В період з 2 до 3 місяців у дитини виникає потреба бачити перед собою обличчя того, хто розмовляє. Якраз у цей період (приблизно у 3 місяці) у дитини з’являється агукання.

Rozv 1

Зверніть увагу!

  • Якщо у дитини постійний нав’язливий крик із захлинанням, що супроводжується порушенням режиму сну;
  • Якщо відмовляється від грудей, не може смоктати, захлинається, молоко виливається через ніс – можуть свідчати про органічне ураження нервової системи.

Слід негайно зверніться до педіатра 
Між 4 і 6 місяцями дитина починає лепетати.
За допомогою лепету дитина намагається спілкуватися з дорослими, відповідаючи таким чином на звернене до неї мовлення.

Rozv 2

Зверніть увагу!

  • Якщо до кінця 5-го місяця не намагається, знаходячись на руках у мами, відшукувати ті предмети і тих людей, яких вона називає, не прислухається до музики;
  • Якщо  до 7 місяців не впізнає голосу близьких, не може правильно реагувати на інтонації, не віддає перевагу мелодійним брязкальцям. Не намагається привернути до себе увагу.

Зверніться до невропатолога.
Уже з 8-9 місяців малюк може повторювати за дорослими окремі склади і навіть невеликі слова: «мама», «папа», «баба» тощо. 
Зверніть увагу! Якщо до кінця 9-го місяця у маляти немає лепету, і воно не повторює за дорослим звукосполучення і склади, наслідуючи інтонації того, хто говорить.

Rozv 3

Зверніться до логопеда!
Чим раніше буде розпочата домовленнєва корекційна робота, тим з меншими відхиленнями буде йти руховий, мовний та інтелектуальний розвиток Вашої дитини.
Приблизно з 10 місяців У цей період важливим є те, як дитина розуміє мовлення оточуючих, чи може вона показати названу вами знайому іграшку, чи інший предмет, впізнавати членів сім’ї. 
За нормативними показниками в 1 рік дитина має говорити до 10 слів, які вона чітко співвідносить з певними предметами чи явищами, розуміти назви добре знайомих предметів, явищ, виконувати відповідні дії до дитячих забавлянок.

Rozv 4

Зверніть увагу! До кінця 10-го місяця маля не махає головою на знак заперечення, або ручкою на знак прощання. До року маля не може виголосити ні слова, не може виконати прості прохання (покажи, принеси), не здатний адекватно реагувати на похвалу і на зауваження.
Зверніться до невропатолога.
Важливим є психологічний супровід. 
Рання і адекватна допомога логопеда, психолога дозволяє більш ефективно компенсувати порушення психофізичного розвитку, послабити вторинні відхилення або запобігти їх появі.

Хто такий асистент дитини?

Посада асистента дитини (або тьютора) є складовою освітнього процесу дитини з особливими потребами та умовою для навчання дитини за її індивідуальною програмою, відповідно до можливостей, сприйняття та потреб. Тьютор сприяє адаптації та соціалізації дитини у колективі, здійснює корекцію небажаної поведінки. Фахівці називають асистента дитини ключем до реальної інклюзії дитини з особливостями до звичайних шкіл та дитячих садочків.
Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 15 серпня 2011 р. № 872 „Про затвердження Порядку організації інклюзивного навчання у загальноосвітніх навчальних закладах” (із змінами і доповненнями) у п.14 зазначається: „Освітні та соціальні потреби дітей із складними порушеннями розвитку під час їх перебування в загальноосвітньому навчальному закладі задовольняються соціальними працівниками, батьками або особами, уповноваженими ними”.
Відповідно до Закону України від 6 вересня 2018 р. №8556  „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо доступу осіб з особливими освітніми потребами до освітніх послуг”, асистенти дитини офіційно мають можливість безперешкодного доступу до освітнього процесу у школах та дитячих садках. 
У документі зазначено: „За рекомендаціями інклюзивно-ресурсного центру та письмовою заявою батьків або осіб, які їх замінюють, заклад освіти забезпечує доступ до освітнього процесу асистента дитини з особливими освітніми потребами. Асистент дитини з особливими освітніми потребами проходить медичний огляд відповідно до вимог законодавства”.

Чим відрізняється асистент дитини від асистента вчителя?

На відміну від асистента вчителя, асистент дитини здійснює індивідуальну підтримку дитини зі складними чи комплексними порушеннями розвитку. У більшості випадків асистентом дитини є один з батьків або осіб, які їх замінюють. Також асистентами дитини можуть бути соціальні працівники або волонтери. Такі асистенти отримують доступ до освітнього процесу в навчальному закладі у зв’язку з необхідністю підтримки дитини, яка має комплексні порушення розвитку.
Асистентом дитини повинна бути повнолітня особа, яка  володіє достатнім практичним досвідом і компетентністю за рекомендацією батьків дитини. Це має бути людина, фізичний і психічний стан здоров’я якої  дозволяє здійснювати цю функцію. Асистент працює на громадських засадах або за рахунок коштів громадських організацій та інших джерел, не заборонених законодавством. Супровід дитини асистентом забезпечується на підставі письмової заяви батьків або осіб, які їх замінюють.

Основними складовими забезпечення права на освіту дитини з особливими освітніми потребами є можливість вільно обирати форму навчання і заклад освіти. Важливо використовувати світовий досвід, одним з елементів якого є залучення особистого асистента дитини. Саме ця технологія дає дитині можливість кращої соціалізації та адаптації в суспільстві.

Поради батькам  першокласників з особливими освітніми потребами щодо адаптації до навчання  в школі

Одним із пріоритетних завдань Нової української школи є формування інклюзивного освітнього середовища.

Вступ до школи – новий етап в житті дитини. Він пов’язаний з новим типом стосунків з однолітками, новими формами діяльності. Закон України „Про освіту” надає право батькам дітей з особливими потребами обирати заклад освіти, освітню програму; передбачає можливість вибору різних форм здобуття освіти: інклюзивної, індивідуальної, спеціальної, дистанційної, екстернату тощо. Вибір оптимальної форми навчання має велике значення для подальшого розвитку дитини.

Відповідно до наказу МОН України № 609 від 08.06.2018 „Про затвердження Примірного положення про команду психолого-педагогічного супроводу дитини з особливими освітніми потребами в закладі загальної середньої та дошкільної освіти”, батьки/законні представники  особливої дитини входять до складу команди супроводу. Склад команди супроводу визначається з урахуванням потреб дитини. Для забезпечення максимально якісної освіти, саме батьки можуть допомогти педагогам навчального закладу створити позитивну атмосферу в шкільному середовищі, визначити специфіку навчально-виховного процесу, надаючи розгорнуту, детальну інформацію про  дитину.

Комплексна скоординована робота батьків, вчителів, асистентів вчителів, практичних психологів, вчителів-логопедів в умовах інклюзивної моделі навчання створює передумови для успішної адаптації та соціалізації дітей із особливими освітніми потребами, відкриває широкі можливості для виправлення та компенсації порушень у розвитку 

Дитині із особливими потребами необхідно не тільки створення інклюзивного освітнього середовища, а й підтримка, особливо батьківська. 

Щоб навчання першокласника з особливими потребами було цікавим, результативним, приносило користь дитині,  пропонуємо низку порад для батьків:

- повірте в унікальність та неповторність власної дитини, в те що ваша дитина – єдина у своєму роді, несхожа на жодну сусідську дитину і не є точною копією Вас самих;

- дозвольте дитині бути самою собою із своїми недоліками, перевагами. Приймайте її такою, якою вона є. Спирайтесь на сильні сторони дитини;

- усвідомте, що виховання та навчання дитини з особливими потребами – це довготривалий, складний процес, що потребує Вашого уміння, терпіння, знання;

- навчіться давати інструкції: вони повинні бути короткими, не більше 3-4 слів. В іншому разі дитина просто «виключиться» і не почує вас;

- у взаєминах з дитиною не допускайте „вседозволеності”, інакше дитина буде маніпулювати Вами;

- для підняття самооцінки, віри дитини в свої можливості – хваліть її за успіхи і досягнення, навіть незначні;

- у повсякденному спілкуванні з дитиною уникайте різких заперечень, говоріть з дитиною спокійно і стримано;

- разом з дитиною визначте систему заохочень і покарань за хорошу і погану поведінку;

- намагайтеся щоденно закріплювати знання, по можливості, в ігровій формі;

- допомагайте дитині, але не виконуйте завдання за неї;

- якщо дитина втомилася – дайте їй невеликий відпочинок, або займіть її іншою діяльністю;

- будьте уважні до змін настрою дитини, намагайтеся зрозуміти, з чим вони пов’язані;

- не лякайте школою;

- ознайомтеся з закладом освіти, де навчатиметься, отримуватиме психолого-педагогічні та корекційно-розвиткові послуги Ваша дитина ;

- активно контактуйте з вчителями, будьте учасниками навчального процесу;

- не вимагайте від дитини більше, ніж вона може.

Реабілітація дітей з інвалідністю внаслідок дитячого церебрального паралічу

Постанова Кабінету Міністрів України від 27.03.2019 №309 „Про затвердження Порядку використання у 2019 році коштів, передбачених у державному бюджеті для здійснення реабілітації дітей з інвалідністю внаслідок дитячого церебрального паралічу”.

678

679

 

 

Хто такий асистент вчителя/вихователя?

 

Joomla Plugins

На сайті

На сайті 49 гостей та відсутні користувачі

Статистика сайту

Сьогодні:33
За тиждень:521
За місяць:2372
Всього:256021

Кориснi посилання